Місцем, де об'явилась Діва Марія, є Свята Гора, яка розташована за 60 км на схід від Львова між селами Білий Камінь та Ушня Золочівського району. На її вершині 6 вересня 1948 року три дівчинки та юнак стали свідками появи Божої Матері. Коли вони покликали старших, то через кілька годин на горі зібралося багато людей, об'явлення вже зникло, проте не зовсім, воно відбилося на листках клена, які відразу опали після чудесної появи Пречистої Діви, а на Горі забило джерельце. Оскільки ця місцевість розташована далеко від головних шляхів, і на цьому терені активно діяли загони УПА, тож по війні радянська влада спочатку була тут досить слабкою. Завдяки таким обставинам віруючим вдалось побудувати каплицю, до якої стали приходити сотні прочан. "Свята Гора", як вказує сама її назва, спрадавна була місцем, де люди поклонялися Богу. Ще в часи Київської Русі на горі знаходилися будівлі й укріплення. У XIX ст. історик, член "Руської Трійці" Яків Головацький, досліджуючи минуле Галичини, писав про те, що на вершині гори є сліди кам'яної будівлі. Інший дослідник-етнограф Броніслав Сокальський згадує про городище, яке знаходилося на вершині "Святої Гори". Сучасні археологи відносять городище до періоду Київської Русі. Без додаткових досліджень важко сказати, чи згадане городище було місцем постійного перебування людей, чи виконувало лише оборонні функції на час ворожих нападів, чи, можливо, було певним сакральним осередком (наприклад, монастирем), на що вказує назва гори. Остання версія виглядає дуже цікавою, позаяк ще в XV ст. в околицях гори засвідчено топонім "Монастир": під час розмежування сіл Почапи та Жуличі у 1488 р. згадується монастир, який знаходився "під лісом, біля потоку...". У часи переслідувань Церкви, 28 серпня 1972 р. каплиця, грот та джерело були знищені комуністичним режимом. Наприкінці 1989 р. парафіяни та священик села Ушня о. Мар'ян Балаш, які перші на Золочівщині перейшли у відроджену УАПЦ, відновили дерев'яну капличку. Саме джерело знищували декілька разів, проте, вода все одно знаходила свій витік. Старанням митрополита Макарія у 2002 році споруджено гарну криницю, де вірні мають змогу постійно набрати цілющої води. З 2002 року розпочалося будівництво літнього (відкритого) храму Положення Ризи Пресвятої Богородиці. Того ж року розпочато будівництво монашого дому. У співслужінні понад 120 священиків Львівської та Рівненсько-Волинської єпархій новозбудована церква була освячена 15 липня 2008 року в день престольного празника та 10-ту річницю проведення піших прощ. З 2010 р. розпочато роботу щодо перенесення церкви св. Онуфрія зі с. Біскувич Самбірського району, збудованої у 1774 р. Після впорядкування та ремонтних робіт храм було освячено 10 жовтня 2012 р. єпископатом та духовенством Львівської та Тернопільської єпархій. З 1999 року розпочалися піші прощі зі Львова до Святої Гори. Першу святу Літургію очолив Святійший патріярх Київський і всієї України УАПЦ Димитрій. Відтоді відбуваються щорічні відправи, які очолює у співслужінні собору духовенства митрополит Львівський Макарій. 1 червня 2014 р. організовано також першу дитячу прощу, на яку прибули представники п'яти львівських парафій: Успення Богородиці, Успення праведної Анни, Покрови Богородиці (р-к "Південний"), Вмч і ціл. Пантелеймона (храм при 8-мій лікарні) та Рвн. ап. Володимира Великого (м. Львів-Винники).
15 липня 2020 р. святиню вперше відвідав Блаженнійший Митрополит Епіфаній. Главі ПЦУ співслужили понад 200 священників та єпископів, св. Літургію супроводжував хор "Ставрос" Львівського ставропігійного Братства св. ап. Андрія Первозваного.
Цього дня Блаженнійший Епіфаній освятив іконостас у монастирській церкві Положення ризи Богородиці.
Святиню варто відвідати, щоб наочно переконатись, побачити і відчути опіку Божої Матері над працьовитим українським народом.