13 березня 2021 року, у приміщенні Консисторії Львівської єпархії ПЦУ, відбувся круглий стіл з нагоди відзначення ювілею 30-ліття виходу газети «Успенська вежа» Львівського Ставропігійного братства св. ап. Андрія Первозваного.
У заході взяли участь редактори видання, автори, представники міської та обласної влади, редактори медіа, духовенство, громадськість.
Взяв участь в круглому столі і митрополит Львівський ПЦУ Макарій. Він привітав колектив редакції з ювілеєм, розповів, що завжди уважно читає газету, та подякував авторам і редакції за професійність, бо так важливо було і залишається писати про Церкву, парафії, духовне життя, як і те, щоб це було написано професійно, адже в часи т. зв. міжконфесійних конфліктів, треба було бути дуже виваженим і обережним, щоб не звинуватили в нагнітанні конфліктів. Важливо, що ця газета щомісяця дістається читачів, як і те, що її слово правдиве, часом навіть гостре і для когось неприємне.
«Бувало, що на Архиєрейських соборах інші владики показували мені газету і виказували невдоволення чи зауваження через висвітлення певних гострих тем, оскільки кожна людина має своє бачення тих чи тих питань розвитку Церкви. Я мав аргументи, що це громадська газета, а не церковна. Важливо, що Братство святого Андрія Первозваного завжди знаходило кошти на видання. Хочу подякувати всім працівникам за їхню професійність і досвідченість, бажаю плідної праці, збільшення читацької аудиторії, публікувати цікаві статті. Бо маємо вже в Україні помісну Церкву, багато чого ми вже змінили, слава Богу відійшли від радянщини, російського впливу, які ще навіть в незалежній Україні певні люди намагалися протягнути, але ще багато потрібно змінити, проблем в Церкві ще багато, а ця газета допомагає ці зміни рухати вперед».
Основні вектори руху видання окреслив отець-диякон Юрій Федів, голова Львівського ставропігійного Братства св. ап. Андрія Первозваного: «Ми вдячні Всевишньому, що зібрав нас у стінах Львівської Ставропігії, у стінах, де будувалося і будується життя православного Львова. Аналізуючи початки незалежності України, розвиток друкованого слова, бачимо, що є чимало роботи у сфері релігійної журналістики. Місійна справа братства на початку 90-х років полягала в інформуванні суспільства про життя української Церкви в умовах, коли України ще не було. Споглядаючи відстань у 30 років, аналізуємо виклики, з якими стикалася редакція газети і Львівське ставропігійне братство св. ап. А. Первозваного, починаючи з відсутності коштів у 90-ті, закінчуючи блокуванням розповсюдження і сьогодні. Публікація живих матеріалів, які формуються при спілкування з духовенством, культурними діячами, пошук вдалих форм подачі церковного матеріалу, окреслюють позитивний характер газети. Пройшовши значний відтинок, газета «Успенська вежа» подолала чимало перепон, притримуючись основних принципів, визначених ще у 1992 році, бо саме завдяки жертовній праці членів братства та їх дописувачів видання святкує сьогодні тридцятиріччя».
Голова Братства подякував за жертовну працю усім авторам, редакторам, дописувачам та жертводавцям – усім, завдяки кому читачі уже впродовж 30 років щомісяця отримують свою газету, щоб довідатися про важливе і цікаве в житті Церкви.
Роман Максимович був довголітнім головою Львівського ставропігійного братства св. ап. Андрія Первозваного, а також був і залишається одним з найвірніших меценатів газети. Він привітав редакцію з ювілеєм.
На значимості Успенського братства і його газети “Успенська вежа” у духовному житті та зростанні українських православних християн наголосив настоятель Успенської церкви м. Львова о. Ігор Бурмило, член редколегії у 1991-2003 рр.
Він пригадав той час, коли братство тільки відновилося у Львові і до нього зголосилося чимало талановитих людей – чоловіків і жінок, серед яких були й ті, що відчули і зрозуміли нагальну потребу мати свій друкований орган, який би доносив до ширшого кола людей ідею автокефалії, і це стало одним з провідних напрямків газети у перші роки її існування. Вже з перших чисел газета почала публікувати статті на теми історії Церкви в Україні-Руси, а також першого та другого відродження УАПЦ. Історичні розвідки про становлення інших православних помісних Церков показували, що майже всі вони пройшли непростий шлях самоутвердження, та не давали зневіритися у правильності обраної дороги. Були й статті про видатних політичних, культурних, церковних діячів, священники подавали свої проповіді та роздуми на ту чи ту тему, була й рубрика «В конспект семінаристу», з якої майбутні душпастирі черпали знання.
Своїми роздумами про діяльність газети “Успенська вежа” поділився один із її редакторів у минулому Андрій Юраш, завідувач відділу з питань релігій, забезпечення права громадян на свободу світогляду і віросповідання Секретаріату Кабінету Міністрів України, кандидат політичних наук, доцент: «Від початку свого існування газета “Успенська вежа” мала свій особливий почерк, власну місію, і це усвідомлювали всі. Це було усвідомлення братства, яке тоді зорганізувалось, свого покликання у цей часовий проміжок. Таке покликання і місія зобов’язувало дуже чітко і впевнено, аргументовано і свідомо рухатися до реалізації цієї місії. І в цьому всьому була найбільша ідея – друкованого часопису, адже друковане слово було найбільш зриме».
Від імені семінарійної спільноти Львівської єпархії ПЦУ до учасників круглого звернувся її ректор о. Василь Луцишин: «Газета “Успенська вежа” для когось улюблена, для когось дратівлива, живе завдяки тому, що дотримується принципів Слова Божого, от скажімо, для чого було висвітлювати, виносити на люди, помилки царя Давида, адже він був найвищим авторитетом. Але ця правдивість і додержання принципів дуже важливі». Він додав, що газета має великий вплив газета на молодь і семінаристи радо читають її, адже вона «достукується до серця кожного».
Відтак учасники круглого столу обговорили важливість присутності релігійної тематики у сучасному медіапросторі та проблеми і виклики, пов’язані з цим. Зокрема, Юліана Лавриш, кандидатка наук із соціальних комунікацій, доцентка кафедри нових медій факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка, редакторка веб-ресурсу “Духовна велич Львова” зазначила, що інтернет дуже змінив медійне поле і правила гри на ньому – визначальними стали рейтинги і трафіки. Однак дуже важливо, щоби Церква була присутня в інформаційному просторі не тільки в хайпових і сенсаційних новинах, а могла донести свою позицію, розповісти про позитивний досвід, комунікувати з вірянами через сучасні медіа, в тому числі з молоддю.
Тарас Антошевський, історик, шеф-редактор Релігійно-інформаційної служби України, зазначив, що зараз для релігійних ресурсів і видань – час викликів, а 30 років для друкованого видання – це дуже багато, тим паче релігійного.
«Чому мало є матеріалів на релігійну тематику, чому серед них переважають сенсаційні з хайповими заголовками і сюжетами – бо є мало авторів, які можуть писати якісно на релігійну тематику: окрім професіоналізму, тут потрібні додаткові знання, живе зацікавлення цією тематикою. Якщо таких авторів нема, пишуть для привернення уваги. Тому дуже важливим нині є виховання молодих журналістів, які б якісно і зрозуміло писали для своїх ровесників, і не тільки. Газета “Успенська вежа” почала виходити тоді, коли ще була інша політика до формування новин. Дуже добре, що вона виходить і сьогодні та продовжує розвиватися. Однак розвиватися потрібно різнопланово, маю на увазі створення якісної електронної версії, а також сторінок у соцмережах. А це інші підходи до вибору тем, до подання матеріалу. Це приверне нову аудиторію і відкриє нові можливості, заповнить інформаційний вакуум. А це конче потрібно, бо в нас засилля російських ресурсів, які продукують фейки. Бо ПЦУ буде розвиватися лише за умови, що будуть розвиватися якісні інформаційні ресурси, проєкти», — закцентував Тарас Антошевський.
Вітальне слово також виголосили декани Золочівського і Миколаївського району митр. прот. Василь Саган і митр. прот. Роман Сотник.
На завершення до учасників круглого столу звернувся теперішній редактор газети “Успенська вежа” Тарас Вархоляк, який подякував присутнім за участь у житті видання, а також інформаційну співпрацю. Окрім того, всі присутні мали змогу помолитися за Україну разом із хором «Ставрос» Ставропігійного братства св. ап. А. Первозваного.
