З огляду на те, що останнім часом все суспільство спостерігає за беззаперечними фактами відвертого очорнення та постійної дискредитації Української Автокефальної Православної Церкви та її Предстоятеля – Блаженнішого Макарія, Митрополита Київського і всієї України, які інтенсивно висвітлюються та поширюються в інформаційному просторі, духовенство та вірні УАПЦ стривожені масштабністю дезінформації, якою ті, кому це вигідно, намагаються внести смуту в життя нашої Церкви, викликати осуд з боку громадськості, породити чимало припущень та коментарів, не зважаючи на те, що численні інформаційні звинувачення не мають жодного правдивого підґрунтя.
Нещодавно в засобах масової інформації, вже в черговий раз, ми отримали порцію відвертого ославлення УАПЦ з подання п. Наталії Шевчук, яка, очевидно, є маріонеткою в чиїхось руках, та дії якої в скорому часі будуть гідно оцінені компетентними органами. Неправдиву інформацію, надану нею, з особливим задоволенням смакують релігієзнавці та кореспонденти новинних медіа, не пересвідчившись у безсумнівній вірності наведених відомостей. Дивним виглядає те, що цілеспрямованість УАПЦеркви, окреслену Помісними Соборами та першоієрархами УАПЦ – блаженної пам’яті митрополитом Василієм Липківським, патріархом Мстиславом (Скрипником), патріархом Димитрієм (Яремою), намагаються викривити маніпулятивними методами. Хто міг умудритися засвідчити: Предстоятель УАПЦ, Блаженніший Макарій, Митрополит Київський і всієї України, звернувся до Патріарха Московського Кирила та Священного Синоду Російської Православної Церкви? Напевно, ті люди, яких відверто дратує діяльність УАПЦ, а також усім відома, однозначна та незмінна позиція її Предстоятеля.
Засмучує і той факт, що у нелегкий для України час, коли продовжується війна на східних теренах нашої держави, є чимало сил, які бажають розхитати і так не тривкий мир у церковному середовищі.
Як реагувати на всі ці безпідставні звинувачення? Насамперед, пригадуються слова Святого Письма: «А від нерозумних і неуцьких суперечок ухиляйся, знаючи, що вони породжують сварки» (2Тим. 2:23), «Благаю вас, брати, остерігайтеся тих, що ширять незгоди та зневіру проти науки, якої ви навчились, і уникайте їх, бо такі служать не Господеві нашому Христові, а власному череву; вони добрими і гарними словами зводять серця простодушних» (Рим. 16:17-18), так як їх «батько диявол… Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Коли говорить неправду, то говорить своє, бо він не правдомовець і батько неправді» (Ів. 8,44). Повчальною є і хрестоматійна істина, яка засвідчує: не потрібна полеміка з обмеженими, озлобленими, незадоволеними своїм життям людьми, які усім своїм єством ненавидять усе довкола. За них нам потрібно молитись, щоб Господь врозумив їх, помилував та провів дорогою до щирого каяття.
Ми знаємо, що неодноразово нам доведеться зустрітися віч-на-віч з брехнею, яка стане черговим нашим випробуванням, однак віримо, що в українському суспільстві є чимало людей, яким властиво логічно мислити. Саме вони і дадуть належну оцінку тому, що відбувається сьогодні в релігійному житті України.
Доля УАПЦеркви є у руках Господніх! А ми, вірні Його раби, тримаймося шляху спасіння, вказаного самим Ісусом Христом! Віримо, що жодні наклепи, відвертий обман, негаразди та будь-які інші труднощі не розчарують вірних нашої Церкви.
Духовенство Львівської єпархії УАПЦ
