+ ВАРФОЛОМІЙ, МИЛІСТЮ БОЖОЮ АРХІЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ — НОВОГО РИМУ І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ
УСІЙ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ, БЛАГОДАТЬ І МИР ВІД ГОСПОДА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА, А ВІД НАС — МОЛИТВА, БЛАГОСЛОВІННЯ І ПРОЩЕННЯ.
***
Всечесні браття та чада у Господі благословенні. З доброю волею і благодаттю життєдавчого Бога, ми вступаємо у святий і великий піст, арену аскетичної боротьби. Церква знає лабіринти людської душі та нитку Аріадни, вихід із усіх глухих кутів – смирення, покаяння, силу молитви та священні служби розкаяння, піст, що виключає пристрасті, терпіння, покору правилу благочестя. І тому Церква ще раз запрошує нас цього року на богонатхненну подорож, мірою якої є Хрест, а горизонтом – Воскресіння Христове.Поклоніння Хресту посеред святого та великого посту виявляє значення всього цього періоду. Слово нашого Господа вражає: «Хто хоче йти вслід за Мною... нехай візьме щоденно свого хреста і йде за Мною» (Лк. 9:23). Ми покликані підняти власний хрест, слідуючи за Господом і спостерігаючи за Його життєдайним Хрестом, з усвідомленням того, що Господь спасає нас, а не піднімає наш хрест. Хрест Господній – це «суд над нашими критеріями», «суд над світом» і водночас обіцянка, що зло в усіх його формах не має остаточного слова в історії. Дивлячись на Христа і під Його захистом, як на Того, Хто допускає нашу боротьбу, благословляючи і зміцнюючи наші зусилля, ми ведемо добру боротьбу, «в усьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач; переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені» (2 Кор. 4:8-9). Це також квінтесенція досвіду протягом теперішнього періоду Хреста та Воскресіння. Ми вирушаємо у подорож до Воскресіння через Хрест, завдяки якому «радість прийшла до цілого світу».Деякі з вас можуть задатися питанням, чому Церква в розпал нинішньої пандемії додає до вже існуючих обмежень щодо здоров’я ще один «карантин», а саме великий піст. Дійсно, великий піст – це також «карантин», який триває сорок днів. Тим не менше, Церква не ставить за мету ще більше послабити нас додатковими зобов’язаннями та заборонами. Навпаки, вона закликає нас надати сенс карантину, якого ми переживаємо внаслідок коронавірусу, через великий піст, як звільнення від поневолення «речей нашого світу».Сьогоднішнє євангельське читання встановлює умови цього визволення. Перша умова – це піст, не в тому сенсі, щоб утримуватися лише від певної їжі, а й від тих звичок, які тримають нас прив’язаними до світу. Таке утримання не є вираженням зневаги до світу, але необхідною передумовою для переорієнтації наших стосунків зі світом та для переживання унікальної радості відкриття світу як сфери християнського свідчення. Ось чому навіть на цьому етапі посту наближення та досвід життя вірних мають пасхальний вимір, присмак Воскресіння. «Велика пісна атмосфера» не гнітюча, але радісна. Це «велика радість», яку ангел оголосив доброю новиною «всім людям» при народженні Спасителя (Лк. 2:10). Це непохитна «повнота радості» (1 Ів. 1:4) життя у Христі. Христос завжди присутній у нашому житті – Він ближчий до нас, ніж ми до нас самих, – усі дні нашого життя, «до кінця віків» (Мт. 28:20). Життя Церкви є непорушним свідченням благодаті, що прийшла, і надії на Царство, повноти розкриття таємниці Божественної ікономії.Віра є відповіддю на Божу люблячу поблажливість до нас; це «так» усього нашого існування Йому, який «схилив небо і зійшов», щоб викупити людський рід «із рабства ворога» і відкрити нам шлях до обоження через благодать. Жертвенна любов до ближнього та «турбота» про все творіння походять від цього дару благодаті і виховуються ним. Якщо ця доброчинна любов до інших та богоприємна турбота про творіння відсутні, тоді мій ближній стає «моїм пеклом», а творіння віддається ірраціональним силам, які перетворюють його на об’єкт експлуатації та у вороже середовище для людства.Друга умова визволення, обіцяна великим постом, – це прощення. Забуття божественного милосердя і невимовної Божої благодаті, порушення Господньої заповіді, що ми маємо стати «сіллю землі» і «світлом для світу» (Мт. 5:13-14), і помилкове перетворення християнського способу життя – до всіх цих поведінок веде «закрита духовність», яка процвітає на запереченні та неприйнятті «іншого» та світу, яка знищує любов, прощення та прийняття різних. Проте, це безплідне і арогантне ставлення до життя рішуче засуджується словом Євангелія в перші три неділі Пісної Тріоді.Відомо, що такі крайнощі особливо поширені в ті періоди, коли Церква закликає своїх вірних до духовної дисципліни та пильності. Однак справжнє духовне життя – це спосіб внутрішнього оновлення, вихід із нашого я, любовний рух до ближнього. Воно базується не на синдромах чистоти та виключення, а на прощенні та розсуді, славослов’ї та подяці, згідно з досвідченою мудрістю аскетичної традиції: «Не їжа, а обжерливість являється злом... не мова, а пустомовство... не світ, а пристрасті».З таким ставленням та з цими настроями ми поєднуємо наші молитви з усіма вами, улюблені браття та чада, щоб ми остаточно подолали смертельну пандемію та швидко реагували на її соціальні та економічні наслідки. І ми також просимо ваших молитв для відкриття Священної Богословської Школи на Халкі, після тривалого періоду п’ятдесяти років, що минув з тих пір, як її мовчання було запроваджено зовні і абсолютно несправедливо, тоді коли розпочинається у Церкві святий і великий піст, взиваючи та співаючи всі разом «з нами Бог», Кому належить слава і держава в безконечні віки.
Амінь!
Святий і великий піст 2021р.
+ Варфоломій Константинопольський,
Палкий молитвенник перед Богом за всіх вас.
