Підготовка дітей до Першої сповіди та урочистого Причастя у галицьких парафіях займає вагому частину пастирської роботи у громаді. Кожна спільнота має свій підхід та часові рамки праці, тож ділимося дописом настоятеля Свято-Успенського деканального храму м. Миколаєва Львівської області митр. прот. Романа Сотника.
"Заняття в групі до Першої Сповіди відбуваються 4-5 днів на тиждень протягом півтора місяця. Програма того підготовчого курсу є доволі насичена.
Маленькі християни вивчають головні молитви, Заповіді Господні, основи катехизу, історію створення світу Всевишнім.
Для глибшого засвоєння навчального матеріалу виконували і ряд практичних завдань, основними серед яких були три: написати лист-подяку Богові, як Творцеві світу, за Його дари; назвати риси характеру, які, на їхню думку, мають бути властиві християнинові; відповісти на запитання про гріх та зло. Ось наприклад, як визначають вони поняття гріха: це поганий вчинок людини перед Богом; якщо людина не дякує Богові за подароване життя; порушення людиною бодай однієї з Божих заповідей; коли людина робить щось погане ближньому…
На їхню думку, діти грішать, якщо: не моляться, не слухаються батьків, роблять комусь зло, обманюють, нешанобливо ставляться до старших і т.п.
А ось за що наші дітки дякують Творцеві: за подароване їм життя та здоров’я, за родину, за сонце, повітря, за красу природи, яка нас оточує, за все живе на землі, за нашу прекрасну Україну.
Не менш цікавими є й відповіді стосовно рис християнина. Він, на їхню думку, повинен сповідатися й причащатися, має бути побожним, чесним,терплячим. Милосердним, доброзичливим, щедрим, стриманим, готовим прийти на допомогу, любити Бога і ближніх. А ще – любити природу, не пискувати до старших!
Кажемо відверто, що відповіді маленьких слухачів, їхні висновки на основі отриманих знань неможливо читати байдуже. Вони зворушують, спонукають до серйозних роздумів навіть нас, дорослих. Покладімо руку на серце і зізнаймося собі щиро, що далеко не всі ми, дорослі, змогли б знайти таке розмаїття мудрих, щирих, глибоких відповідей на ці філософські запитання. А малеча змогла! От що то значить християнська наука для людини, хай навіть і ще маленької. Яким теплом і світлом наповнює вона ті щирі душі, які зерна добра засіває вона в чутливі дитячі серця!
Навчання маленьких християн побудоване так, щоб їм було цікаво і зрозуміло. А щоб вони не втомлювалися, то в перервах радо бавилися в навчальні ігри, переглядали захопливі відеокурси. До речі, навіть оцінки за оті практичні завдання, про які ми розповіли, їхній наставник катехит Олена Сотник виставляла своїм учням не у звичний стандартний спосіб, а теж цікаво й оригінально, по-сучасному – наклеюванням на кожен аркуш із відповідями веселих кольорових смайликів з виразами «добре», «молодець!», «відмінно», «круто!», «так тримати!», «можеш краще»…
Нині дітки серйозно готуються до відповідального іспиту – першої Сповіді та врочистого Святого Причастя. Водночас, між іншим, готуються і до святкового концерту, з яким виступлять у церкві після урочистостей" - митр. прот. Роман Сотник.
