Це друкований орган ставропігійського братства апостола Андрія Первозванного «Успенська вежа», заснований у Львові 25 років тому, 1991-го.
Одним із засновників та першим керівником видання був син глави УАПЦ, патріарха Димитрія (Яреми) Святослав.
Багаторічний керівник «Успенської вежі» й науковець-етнограф Марія Горбаль виділила той факт, що за наповненням лиш певна частина часопису присвячена церковній тематиці, решта ж текстів стосується дослідницького, насамперед історичного й народознавчого напрямків. «Свого часу я перший виступив за те, щоб газета не була клерикальною, -- згадує отець Ігор (Бурмило), настоятель Успенської церкви. – А коли церковна тематика почала переважати, сам став писати про історію».
Під час найбільшого розквіту часопис сягнув тиражу в 30 000 примірників. Втім, «Успенську вежу» згодом навіть примушували до закриття. «Давали «останнє попередження» за участь у часописі. Одного дня прийшов факс про те, що мені загрожувало ледь не позбавлення сану», -- зізнався отець Ігор.
Сучасну «Успенську вежу» вдалось зберегти завдяки отцеві-диякону Юрію Федіву, який поширює видання поміж православних громад як в Україні, так і за кордоном.
Постійними авторами видання є владика Борис (Харко), музикознавець Оксана Захарчук, а також відомий львівський історик Микола Бандрівський -- він відзначив, що «Успенська вежа» стала цілою віхою у львовознавстві, а для нього є справжньою віддушиною.
Дитячу сторінку в «Успенській вежі» багато років вела донька патріарха Димитрія Віра Маркович, зараз же її справу продовжує Оксана Христук.
Наразі видання будує плани на майбутнє і має ідею поділу часопису на церковний бюлетень та власне газету.
«Свого часу інші часописи виглядали потужнішими, але якраз «Успенська вежа» виявилась найвитривалішою і чи не єдина дійшла до цього часу, -- відзначив Микола Хмільовський, завідувач науково-методичного відділу Львівського музею історії релігії. – При цьому вона пережила ціле покоління».
За матеріялами http://lvivexpres.com
