Дорогі брати і сестри!
11 вересня Свята Церква відзначає день Усікновення чесної голови Предтечі Христового Івана. Цій події передували викривальні промови Христителя Месії на адресу володаря Галілеї Ірода Антипи. Іван докоряв Іроду за беззаконний зв'язок з Іродіядою, дружиною його брата Пилипа. За це Ірод ув’язнив Івана. Докори Івана дратували також і саму Іродіяду. Тому при першій кращій нагоді вона вирішила позбутись того, хто, як вона думала, заважав її щастю. В день народження Ірода дочка Іродіяди і Пилипа своїм пристрасним танцем «Іродові догодила» (Мт. 14, 6). Ірод запропонував танцівниці обрати собі будь-яку винагороду. За намовою своєї матері вона попросила на полумиску голову Івана Христителя. Це засмутило Ірода, проте, щоб не порушити даної ним клятви, він віддав наказ «стяти Івана в в’язниці» (Мт. 14, 10).
Мученицька смерть Христового Предтечі була передвісником смерті Самого Спасителя. На запитання Своїх учнів: «Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?», - Ісус Христос відповів: «Але кажу вам, що Ілля вже прийшов був та його не пізнали, але з ним зробили, що тільки хотіли… Так і Син Людський має страждати від них». «Учні тоді зрозуміли, що Він їм говорив про Івана Христителя»» (Мт.17, 10-13).
Христос дав високу оцінку Своєму Предтечі, висловлюючись: «Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя» (Мт. 11, 11). Місія Івана окреслюється як нова точка відліку у духовному житті людини: «Від днів Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою і ті, хто вживає зусилля, хапають його» ( Мт. 11, 12).
Для людей ХХІ століття Іван Христитель може виглядати різким, категоричним, Його висловлювання можуть видаватись некоректними, не- толерантними. Його поведінка може розцінюватись як безкомпромісна. Його відстоювання Божої правди для когось може видаватись фанатизмом. Насправді він є пророком. Пророком не стільки в сенсі людини, що передбачає майбутнє, скільки в сенсі людини, що говорить правду людству, що походить від Самого Бога. Як в часи Івана Христителя, так і сьогодні людина прагне пристосувати Закон Божий до власних недоліків, до своєї гріхом деформованої природи, хоча повинна докладати власних зусиль, щоб виконувати встановлений Творцем Вічний Закон, який слугує її ж благу. На превеликий жаль і сьогодні в багатьох так званих цивілізованих країнах світу приймаються законодавчі акти, навіть конституційні норми, що узаконюють гріх. Зокрема це стосується абортів, евтаназії, одностатевих «шлюбів» і т. д. Ці норми стараються нав’язати і нам. Апологети узаконення гріха посилаються на свобідну волю людини, яку їй дарував Сам Господь Бог. До них найголосніше сьогодні лунають Іванові слова: «Роде зміїний, хто вас навчив тікати від гніву майбутнього? Отож, учиніть гідний плід покаяння» (Лк. 3, 7).
Сучасна людина, відійшовши від Бога, замість будівництва цивілізації життя будує цивілізацію смерті. В різних куточках земної кулі гинуть ті, хто, як і Предтеча Христа, застерігає перед безумством, хто викриває пороки людства, що ведуть його до трагічних наслідків, і закликає до виконання Божих Заповідей, що є найкращим дороговказом до щасливого життя. Щоправда люди прагнуть ув’язнити цей голос Правди, запроторити у глухі в’язничні каземати, а при нагоді перерізати голосові зв’язки. Новітні іроди, яким докоряє їх же сумління, вважають, що кров і смерть змусять цей голос раз і назавжди замовкнути. Але подібно до Ірода Антипи навіть після скоєння злочину вони не знаходять душевного спокою, а навпаки перебувають у постійному панічному страху.
Дорогі у Христі! Молімось до Милосердного Бога, щоб усе наше державне законодавство формувалось у відповідності до Закону Божого, а не на догоду тим, хто бажає узаконити гріх. Хай Вічний Законодавець Господь просвічує розум і серце тих, хто створює закони нашого суспільного буття, щоб вони слугували як дочасному, так і вічному добру людини. Амінь.
о. Юрій Толочний смт Красне Буський деканат
