«Бо хоч ви мали десять тисяч наставників у Христі,
та отців не багато, а я вас породив
у Христі Ісусі через Євангелію…»
(1 Кор. 4.15)
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Святкування Воскресіння Христового хоч і бере початок ще від апостольських часів, однак і сьогодні діти Православної Церкви Христової радіють з нагоди цього свята, наче перші свідки цієї основоположної події християнства.
Перед своїми хресними стражданнями Господь говорив своїм ученикам: «Так сумуєте й ви ось тепер, та побачу вас знову, і серце ваше радітиме, і ніхто радості вашої не відбере від вас» (Ін. 16.22). Тож коли в день свого воскресіння Господь з’явився апостолам, вони зраділи, побачивши Господа (Ін. 20.20), а, завітавши до них через вісім днів, Спаситель промовив до апостола Фоми: «Блаженні ті, що не бачили й увірували» (Ін. 20.29). Ми не бачимо своїми тілесними очима Воскреслого Христа, але віруємо, оскільки Ісус, який з’явився ученикам своїм після воскресіння, «учора, і сьогодні, і навіки Той самий» (Євр. 13.8). Незримо для нас Він дає можливість відчувати свою присутність кожній душі, яка любить Його: «Хто любить мене, того Мій Отець полюбить, і я того полюблю і йому об’явлю себе (Ін. 14.21). Щирі послідовники Христа у своєму серці відчувають упевненість у тому, що Христос воістину воскрес. Вони неодноразово готові повторяти слова еммауських супутників Христових: «Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли промовляв Він до нас по дорозі…» (Лк. 24.32).
Перемігши смерть, Спаситель засвідчив, що Він – Син Божий, Який має владу «віддати життя своє і прийняти його знову» (Ін. 10.18). Воскресіння Спасителя – основа нашої віри в Його Божественність і вчення. «Коли Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна» (1Кор. 15.17), – звертався у своєму посланні до коринтян апостол Павло.
Торжество Воскреслого Господа є торжеством усіх християн: «Нині Христос воскрес із мертвих, первісток серед померлих… Бо так, як в Адамі всі вмирають, так само в Христі всі оживуть…» (1Кор. 15.20,22). Саме тому свято Воскресіння Господа Ісуса Христа переважає всі інші свята Христової Церкви. Цей празник – знаменний, цей день «урочистий і святий.., свято над святами і торжество із торжеств…» (ірмос 8 пісні пасхального канону). Здавна святкування Воскресіння Христового поєднувалося в християнській Церкві з різними обрядами та звичаями, властивими тільки цьому святу. Так, висловлюючи свою радість словами «Христос воскрес», ми наслідуємо приклад ангела, який сказав мироносицям: «Він воскрес…» (Мк. 16.6), а словами «Воістину воскрес» уподібнюємось ученикам Христовим, які після Його воскресіння розповідали іншим учням, що «Господь дійсно воскрес…» (Лук. 24.34).
Прославляючи Христа як Переможця смерті, святі отці Церкви називають Його Пасхальним Агнцем, прообразом Якого був агнець, кров’ю якого були помазані одвірки вхідних дверей єврейських будинків у Єгипті, що дало можливість врятувати первістків від смерті. Так і всі люди, які увірували в Христа, будуть визволені від вічної смерті Його кров’ю як Агнця, Який помер за гріхи світу на хресті.
Христос є скелею, що подає воду безсмертя. Значення цього прообразу пояснює апостол Павло в першому своєму посланні до коринтян: «… всі ваші батьки… їли ту саму поживу духовну, і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос» (1Кор. 10.1-4).
Христос є Сонцем правди, що просвічує все. Це порівняння взято з книги пророка Малахії, який провіщав: «А для Вас… зійде Сонце Правди та лікування в промінях його…» (Мал. 4.2). Сам Христос говорить про себе: «Я, Світло, у світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, не залишився у темряві» (Ін. 12.46). Яку темряву подолав Христос своїм явленням у світ? Темряву незнання істинного Бога, темряву ідолопоклонства, у якій світ перебував до народження Христового. Цю темряву розвіяв Христос своїм воскресінням. Завдяки Йому як Подателю життя й Переможцю смерті переможена безпросвітна ніч знемоги, очікування і падінь, закінчився час прообразів і притч. «Ніч минула, а день наблизився…» (Рим. 13.12), знищено гріх, подолана смерть, зруйнована влада диявола, і всім нам відкрився вхід у Царство вічне.
У християн, які проживають в Україні та за її межами, не згасає надія на те, що ніч роз’єднання православних українських Церков також промине. Бажаючи духовної єдності, ми вже сьогодні сподобились отримати в дарунок від Бога Томос про автокефалію Православної Церкви України, наданий Константинопольською Церквою-Матір’ю, ставши свідками цієї історичної події. Дякуймо Милосердному Богу за Його благословіння, Його Всесвятості Вселенському Патріарху Варфоломію, українській владі та всьому народу за прикладені численні щирі молитви та зусилля. Просімо Воскреслого Спасителя, щоб Він благословив нам стати ще й свідками закінчення війни, яка триває на нашій українській землі. Молімось за утвердження Помісної української Церкви, за мир у нашій Державі, за добробут кожної людини.
Всечесні отці, брати і сестри!
Щиросердечно вітаючи всіх Вас зі святом святої Пасхи, молитовно бажаю Вам духовної радості та великих милостей, Україні миру, а нам небесних щедрот від Воскреслого Спасителя. Стараймось гідно нести ім’я християнина в нашому церковному й громадському, родинному й особистому житті. Нехай духовна радість супроводжує нас у всі дні нашого земного життя, а благодать Воскреслого Господа нашого Ісуса Христа буде з усіма нами.
Веселих і радісних Вам свят!
ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!
Високопреосвященніший МАКАРІЙ,
Митрополит Львівський УПЦ (ПЦУ)
ПАСХА ХРИСТОВА 2019 РОКУ БОЖОГО
м. ЛЬВІВ
