Як інформує РІСУ під час розкопок на Львівщині археологи виявили християнський некрополь ХІІ–ХІІІ ст. Відкритий християнський цвинтар розташований біля окільної частини давньоруського міста Пліснеськ (неподалік від с. Підгірці Бродівського району Львівської області), яке двічі згадується у літописах під 1188 та 1233 рр., а також раз у «Слові о полку Ігоревім» (1187 р.)
Сьогодні відкрито вже дев’яте християнське захоронення. Вчені з’ясували, що поверх не функціонуючої слов’янської лінії захисту (Х ст.) у давньоруський період тут було закладено християнський некрополь. Захоронення, найбільш ймовірно, проводились на цвинтарі біля парафіяльної церкви. Тут знайшли останки людей різного віку та статі, багато поховань сильно поруйновані сільськогосподарськими роботами в новітній час, повідомив заступник директора з наукової роботи Адміністрації Історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» Андрій Филипчук.
Останки людей поховані головою на захід, руки небіжчиків складені на грудях або ж на животі. Могили були доволі неглибокими від рівня тогочасної поверхні. В одному захороненні виявили перстень з бронзового дроту, ніж, а також рештки ще одного залізного знаряддя.
Нагадаємо, на території Пліснеського археологічного комплексу працюють дві експедиції ― з Інституту археології Львівського національного університету ім. І. Франка та Адміністрації історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ». Вчені досліджують територію курганного могильника ХІ – поч. ХІІ ст., другої внутрішньої лінії захисту слов’янського городища ІХ–Х ст., а також на теренах давньослов’янського культового центру VІІ–Х ст.
Зараз археологи працюють над розкопками оборонної лінії для вивчення конструкції та хронології укріплень.
Історико-культурний заповідник «Давній Пліснеськ» був створений 15 вересня 2015 року у межах території пам’ятки археології національного значення – городища літописного міста Пліснеська у с. Підгірці Бродівського району Львівської області. Місто Пліснеськ – одне із найбільших на теренах України давньослов'янське та давньоруське поселення, через яке пролягав один із двох варязьких шляхів в Україну
