Ваше Високопреосвященство. Ви є правлячим архієреєм на Тернопільщині, також Вам увірено і Хмельницьку єпархію. Після смерті Митрополита Мефодія Ви духовно окормлюєте ці парафії.
До і після Помісного собору УАПЦ в інформаційному просторі УПЦ КП особливо розповсюджуються матеріали, що на Тернопільщині парафії масово виходять із УАПЦ. Яка реальна ситуація у Ваших єпархіях?
Наша Церква на Тернопільщині живе і розвивається, ми залишаємося єдиними. Єпархія зміцнюється, освячуються нові храми.
Минулого року був освячений ще один храм у м. Ланівцях та у м. Тернополі на вул. Винниченка (будувався майже 10 років). На освяченні храму у м. Тернополі були присутні перші особи міста та області. Влада бачить нашу душпастирську працю у регіоні, цінує наші зусилля, тому маємо порозуміння із керманичами міста.
Наша єпархія веде роботу і з молоддю, й у волонтерській сфері з підтримки армії. Ми допомагаємо багато і коштами, і харчами, але цією роботою надто не хвалимося, бо «коли твориш милостиню, нехай ліва рука твоя не знає, що робить правиця твоя…». Священики духовно окормлюють військовослужбовців. Наш храм Різдва Христового повсякчасно підтримує військові частини продуктами, намагаємося допомагати побутовою технікою. Ця відповідальність покладена на митр. прот. Анатолія Залізницького, який є капеланом і духівником Тернопільських нацгвардійців.
Скільки парафій є у м. Тернополі та області?
У Тернополі ми маємо 6 парафій (16 священиків), на одній праця лишень починається. Отримали дозвіл на благоустрій земельної ділянки для побудови спочатку тимчасового приміщення під богослужіння, а потім і зведення нового храму. В області у нас є 83 діючі парафії, де регулярно здійснюються богослужіння. По документації маємо 263 парафії, проте вони участі у житті УАПЦ не беруть. У ЗМІ була інформація, що після смерті Блаженнішого Мефодія парафії масово переходять до УПЦ КП, проте це не відповідає дійсності. Окремі випадки, правда, були, проте чому так сталося, - відповіді дати не можу. Найбільшим нашим деканатом є Теребовлянський: маємо 15 парафій, 11 священиків.
Чи відчувається у регіоні тиск влади та чи діють інші чинники щодо примусового утворення єдиної церкви?
В об’єднавчий процес влада не повинна втручатися, цю працю мають робити духовенство і самі миряни. Коли ми між собою знайдемо спільну мову, тоді все буде швидко вирішене. Коли ж одна сторона не має наміру чути іншу, то влада тут не допоможе, а навпаки - тільки нашкодить. А моя позиція така: якщо залишиться хоч один священик в УАПЦ, то я залишуся із ним.
Які тенденції у житті єпархії?
Ми працюємо над оформленням документації монастиря у с. Нирків (урочище Червоногород) Заліщицького району, над відновленням монастирських приміщень. Цю справу ще розпочав Владика Мефодій: було отримано будівлю колишнього костелу, побудовано монастирський будинок.
У єпархії діє Тернопільська духовна семінарія і академія (стаціонарна форма). Всього разом освіту здобувають 44 особи.
Щодо інформаційного життя, то ми розпочали роботу інтернет-порталу єпархії, який провадить о. протодиякон Петро Заяць, відновлюємо друкований орган «Україна православна». Намагаємося виступати на телебаченні: висвітлювати свою думку, доносити її до наших вірних.
Одним із наших напрямків є робота із молоддю: ми співпрацюємо із вищими та середньо-спеціалізованими навчальними закладами міста (Тернопільський національний економічний університет, кооперативний торговельно-економічний коледж). - Священики приходять до студентів і читають лекції на духовну тематику. Отець протодиякон Петро Рубльовський займається тернопільськими дітьми (усього міста): проводяться екскурсії, відвідуються святі місця.
На кожній парафії священики також працюють з молоддю. Є гарні недільні школи у Заліщиках, Теребовлі, при Успенській церкві м. Тернополя.
Які перші Ваші кроки зроблені у керуванні єпархією і чи були певні перепони у праці?
Все розпочинається із богослужіння. Намагаюся знайти із людьми спільну мову: відвідую парафії, спілкуюся із священиками і парафіянами, несу пастирське слово, вивчаю проблеми людей та надати певну підтримку у їх вирішенні.
Ми працювали цей час над упорядкуванням документації. Хоч я був вікарним єпископом не один рік, проте доступу до усього не мав. Зараз намагаємося зробити необхідне, щоб все відповідало вимогам часу.
Нещодавно організували у м. Теребовлі спільно із Теребовлянським вищим училищем культури святковий вечір, присвячений Митрополиту Василю Липківському.
Яке життя на Хмельниччині?
На Хмельниччині маємо 28 парафій, з них 11 у Волочиському районі. Ми відновлюємо приміщення колишньої консисторії у м. Кам’янці-Подільському, перекрили дах, зробили фасад і зараз працюємо над ремонтом другого поверху. В області також є і парафії УАПЦ, що належать до Вінницько-Брацлавської єпархії. На соборі було вирішено і я був не проти цього, щоб при їхньому бажанні вони залишилися за попереднім увіреним єпископом.
Яке Ваше бачення стосунків між священиками та єпископом?
На Тернопільщині я вже є шостий рік. Всі мене знають і, найголовніше, що розуміють мою відкритість. Я завжди готовий кожного прийняти та надати підтримку у вирішенні проблем, у якій би сфері вони не виникли. Намагаюся і думку, і нашу позицію як Церкви донести і на телебачення, і на радіо, і передати по інтернет-ресурсах. Як єпископ я є завжди із людьми на спільній молитві, на спільних заходах. Священики і люди це розуміють і це шанують.
Яке Ваше кредо як єпископа?
Зміцнити єпархію, щоб поміж собою були тільки товаришами, щоб не було підозри у зраді. Щоби панувала християнська любов, тоді буде результат нашого душпастирства.
Розмову вів о. диякон Юрій (Львів-Тернопіль, 2016 р.)
