Жива любов
Жива любов - це правдива любов, любов Божа, вона вічна, як і її Творець. Бог є джерелом живої любові, яка поширюється на все сотворене Богом.
Жива любов перемінює, відкриває шляхи спасіння, жертвує себе для ближніх, вже живемо не пристрасними покликами тіла, і відриваємося від сатани і його слуг.
Святі Отці кажуть, коли людина отримує цей дар Божий, Божу любов і ми живемо любов'ю до Бога і ближніх, тоді диявол безсилий. Любов перемагає будь-яке зло. "Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний" (Лк. 6: 31-36) Не всі здатні бути пильними (пильнувати за ділами, словами, думками), мати тривалу уважну молитву, витримувати повністю за правилом пости, здобути глибоке смирення або лагідність, мати розважливе ставлення до життя або тим більше зійти до вершин обожнення. А милосердя до ближніх можливе для всіх.
Разом з тим, коли ми говоримо про милосердя, важливо пам'ятати, що слово "милість" означає не просто вчинок, а особливе душевне ставлення. Милість - це співпереживання і співчуття, серцева спрага допомогти нужденному. Для милостивого кожен хто страждає - рідний і близький. Більш того, при дійсному милосерді людина віддає своє іншому і радіє.
Милосердя - це співчуття і прощення. Слово милосердя вказує на почуття відданості, на духовний зв'язок між людьми, яка передбачає вірність Богові. Милосердя - це не просто прояв інстинктивної доброти, це життя в Богові, Який милує нас, це - як би відповідь на наш внутрішній борг перед Богом. Навіщо займатися благодійною діяльністю, робити справи милосердя? Благодійна душа буде насичена, і хто поїть інших, напоєний буде. (Притч. 11, 25). Милостивий до вбогого, той позичає Господу, і Він воздасть йому за благодіяння його. (Притч. 19, 17).
Прийдіть, благословенні Отця Мого, наслідуйте Царство, уготоване вам від створення світу: Бо я голодував, і ви дали мені їсти; прагнув і ви напоїли Мене; був мандрівником, і ви прийняли Мене; був нагий, і ви одягнули Мене; був хворий, і ви відвідали Мене; у в'язниці був, і ви прийшли до Мене ... Так як ви зробили одному з моїх братів найменших, ви мені зробили. (Мф. 25. 34-36, 40). Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть. (Мф. 5, 7) Покажи мені віру свою від діл твоїх. (Як. 2, 18). Будьте милосердні, як і Отець ваш небесний милосердний, бо ця чеснота особливо наслідує Бога і уподібнює Йому людину. Інший подає милостиню для того, щоб благословилося поле його, і Бог благословляє його поле, і він досягає своєї мети. Інший подає милостиню для того, щоб врятувався його корабель, і Бог рятує корабель його. Інший подає її за дітей своїх, і Бог рятує і зберігає дітей його. Інший подає її для того, щоб прославитися, і Бог прославляє його. Бо Бог не відкидає нікого, але кожному подає те, чого він бажає, якщо тільки це не шкодить душі його. Але всі ці вже отримали нагороду свою, і Бог нічого не винен їм, бо вони нічого не шукали собі в Нього, і мета, яка була у них на увазі, не мала відношення до їх душевної користі ... Інший подасть милостиню для того, щоб позбутися від майбутнього муки: цей подає її для користі душі своєї; цей подає заради Бога, одначе і він не такий, як хоче Бог, бо він ще перебуває в стані раба, а Раб не добровільно виконує волю свого пана, але боячись бути покараним ... Ми повинні подавати милостиню заради самого добра, співчуваючи один одному, як своїм членам, і так догоджати іншим, як би ми самі приймали від них послуги.
Дарма думати, що можна бути щасливим, не допомагаючи іншим. Ніколи не буде в твоєму серці радості, якщо ти відвертаєшся від своїх ближніх, відмовляєшся їм допомогти і думаєш лише про себе. Наша душа жадає добра і любові не тільки з боку кого-небудь, у неї є потреба відкриватися назустріч людям, нести їм світло і тепло. Тому коли ти твориш добро, то і сам стаєш щасливий. Людина, що не любить ближніх, що не бажає іншим людям добра, - це обмежена людина.Тут важливо зрозуміти, що кожен хто терпить скорботу - це Божий обранець, якому дано нести свій життєвий хрест, на який, можливо, ми не здатні. Допомагаючи такій людині, ми розділяємо з ним його скорботу, але в підсумку стаємо і співучасниками визначеного йому обрання Божого
Преподобний Дорофей Палестинський (620). Милостивий той, хто милує ближнього тим, що сам отримав від Бога: або грошима, або їжею, або силою, або корисним словом, або молитвою, якщо має можливість помилувати прохача у нього, вважаючи себе самого боржником ... Бідний може бути живий і без того, чого у нього просить, але він без того, щоб бути милостивим, по можливості, не може бути живий або врятуватися: бо якщо не хоче змилосердиться над подібним собі за природою, то як просить Бога, щоб Він змилосердився над ним?...
Роблячи доброчинність, думай, що наслідуєш Бога. Милості Божої шукай собі милостями до ближніх. Святитель Григорій Богослов (329-389). "Любов пізнали ми в тому, що Він за нас віддав душу Свою: і ми мусимо класти душі за братів" (1 Ін. 3:16). Цей новий тип любові дуже швидко став головною особливістю новозавітної церкви. Христос говорив: "Заповідь нову даю вам, щоб любили один одного: Як Я вас полюбив, так і ви любіть один одного; по тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою" (Ін. 13: 34-35) , Але минали роки, і кудись йшла справжня сила "агапе". Сьогодні ж перед церквою стоїть грандіозне завдання :. Заново відшукати ту забуту любов "Агапе" не просто почуття: спляча любов безсила. Любов може вершити великі справи тільки тоді, коли людина дієво любить Бога, любить з тією ж силою, з якою і його полюбив Бог.
Божу любов ми можемо зрозуміти лише у Христі. А тому найголовніший мить в житті кожної людини - мить, коли він приймає рішення: відповісти на велику, нічим не заслужену Божу любов, яка вчить нас любити Його і нести Його любов оточуючим.
Зважаючи на це наша духовна сім'я парафії церкви Покрови Пресвятої Богородиці з вірою і любов'ю виконали заповідь Божу "Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний" (Лк. 6: 36), відвідавши діток з Дитячого Будинку № 1, що знаходиться по вулиці Таджицькій 23 та Львівську загальноосвітню школу-інтернат І-ІІ ст. "Довіра" для дітей з тяжкими порушеннями мовлення, що знаходиться по вулиці Короленка,1, щоб вручити зібрану допомогу у формі одягу, іграшок і солодощів. Священнослужителі храму виносять щиру подяку тим парафіянам та прихожанам, які різними способами прилучилися до цієї благодійної справи. Адже ці діти найбільше потребують нашої уваги, вони найбільше чекають на гостей і подарунки.
священик Тарас Бецель, м. Львів
