В цей день 70 років тому у Польщі розпочалася акція «Вісла» - злочинний захід польського комуністичного режиму проти українського населення на українських етнічних землях.
Сімдесят років тому відбулася примусова депортація українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини на території у західній та північній частині Польської держави, що до 1945 належали Німеччині.
Цьому актові геноциду передувало підписання у 1944 р. угоди про взаємний обмін населенням у прикордонних районах між комуністичними урядами УРСР і Польщі. Переселення українців з їх етнічних територій, яке мало за умовами угоди носити виключно добровільний характер, проводилося найчастіше примусово і з застосуванням військової сили. Польські адміністративні органи застосовували найрізноманітніші засоби для збільшення масштабів переселення - позбавлення прав українців на землю, ліквідація рідного шкільництва, культурно-освітніх установ, церкви. В жовтні 1944 -серпні 1946, за даними польських джерел, було переселено 482 тис. осіб.
Переселення і масові репресивні акції польського уряду щодо українського цивільного населення викликали рішучу протидію українських національно-патріотичних сил - Української Повстанської Армії та Організації Українських Націоналістів. В цих умовах польська комуністична влада, продовжуючи свою антиукраїнську політику, вирішила повністю виселити українське населення з його етнічних земель і розпорошити українську національну меншину в Польщі.
Офіційним приводом до початку акції «Вісла» стала загибель 28 березня 1947 р. поблизу с. Яблонне у бою з відділом УПА заступника міністра оборони Польщі ген. К. Свєрчевського. В цей же день на засланні політбюро ППР було прийнято рішення про цілковиту депортацію українського населення у новостворені на колишніх німецьких землях воєводства - Вроцлавське, Гданське, Ольштинське, Познанське і Щецінське. 28 квітня 1947 р. о 4.00 годині ранку шість польських дивізій та відділи Корпусу Безпеченьства Публічного оточили місцевості, в яких компактно проживало українське населення. В цей же час відділи НКВС і чехословацької армії заблокували східні і південні кордони Польщі від Бреста до Нового Сончу. Депортаційні заходи проходили в три етапи: 1-й - з 28.4. до 15.6.1947 виселялись українці з повітів Лісько, Сянік, Перемишль, Ясло, Коросно, Любачів, Горлиці, Ярослав; 2-й - до 30.6.1947 виселялось українське населення з повітів Новий Сонч, Новий Тарг, Томашів Любельський, Грубешів. Протягом третього етапу (до кінця жовтня 1947) виселено населення з решти повітів Закерзоння.
На 31 червня 1947 р. за польськими даними, було переселено 140 575 осіб, арештовано і засуджено 315 цивільних українців, в тому числі розстріляно 173 осіб. Підсумком Операції «Вісла» було створення концентраційного табору в м. Явожно, де було ув’язнено 3936 осіб, в тому числі 823 жінки та 27 священиків. Близько 200 в’язнів табору загинуло внаслідок катувань.
Намагаючись прискорити асиміляцію переселенців органи влади, звичайно, допускали переїзд в одну місцевість не більше 3-4 українських сімей. До кінця 1947 у місця, звідки було депортовано українське населення, переселено близько 14 тис. осіб польської національності.
План офіційних заходів у м. Львові:
13.00 – покладання квітів до меморіального знаку депортованим та екуменічний молебен (вул. Мушака)
18.30 – поминальна академія в Оперному театрі
20.30 – громадська акція «Свіча пам’яті», площа коло памятника Т.Шевченку
21.00 – Хвилина мовчання та спільна молитва
