У польській столиці від жовтня йде будова нового храму східного обряду – православної церкви Cвятої Софії-Премудрості Божої. Саме 5 грудня на вул. Пулавській, 568 Вселенський патріарх константинопольський, архиєпископ Варфоломій І у присутності Митрополита всієї Польщі Сави освятив і вмурував засновницький акт церкви.
У фундамент вмурували реліквії святих мучеників: Святих Вифлеємських дітей, убитих з наказу царя Ірода та мученика Гавриїла Заблудовського. Під церкву покладено землю з-під церкви Святої Трійці, яка стояла на вул. Подвале, 5, де захисту шукали варшавські повстанці 1944 р. (після повстання її зруйновано), землю з вул. Вольської, 138, де 1944 р. німецькі нацисти вбили дітей і вихователів православного сирітського будинку. Церква повинна стати пам'ятником на честь біженців 1915 р., холмських і підляських мучеників, жертв Акції "Вісла", убитих 1946 р. польською партизанкою підляських селян з Пухалів-Старих та всіх, хто терпів і помер за православ'я. Храм буде увічнювати православних захисників Польщі з-під Ґрюнвальда, Хотина, Леніно, Монте Кассино, православних повстанців Варшави, офіцерів, яких розстріляли в Катині, Медному, Харкові.
Митрополит Сава сказав, що церква буде побудована "на знак вдячності нашим предкам, матерям, батькам і братам, які крізь всю історію Польщі в різних її періодах вірно служили своїй Батьківщині й Церкві".
Вселенський патріарх у промові згадав константинопольський храм Премудрості Божої, який став взірцем для нової варшавської церкви: "Тепер, згідно з Божою волею, ця церква не є православним храмом, однак ми до сьогодні гордимося нею, бо вона стала духовним центром християнського світу... З цього центру Премудрості Божої у 863 р. на територію, на якій тоді проживали слов'яни, послані були св. Кирило й Мефодій... Сьогодні також Храм Премудрості Божої - це не мертвий будинок, не музейний об'єкт чи експонат (...) є і завжди буде гучно голосити православну правду, догмат та побожність наших померлих православних предків, що її збудували, а також їх відвідувачів, які будуть її відвідувати до кінця світу".
За матеріалами українського часопису "Наше слово", Варшава
